Мільйони людей у всьому світі вже перехворіли та одужали від COVID-19, проте, на жаль, для багатьох з них це не пройшло без наслідків. Тахікардія, задишка, дифузний біль у всьому тілі - це лише короткий перелік скарг, які зустрічаються у пацієнтів навіть через тривалий час після перенесеного захворювання. Водночас, окремим важливим пунктом вартим згадки є розвиток симтомів, пов’язаних з ураженням нервової системи.

Читайте також: Постковідні синдроми

З’являється все більше даних про те, що SARS-CoV-2 (вірус, що викликає COVID-19) уражає не лише дихальні шляхи, але й центральну нервову систему. Головний біль, втома, нудота та блювання -  типові симптоми у осіб з COVID-19.

В той час , як деякі пацієнти скаржаться лише на аносмію, у інших виникає відчуття тривоги, депресія, психози, судоми чи навіть суїцидальна поведінка. Ці симптоми виникають до, під час та після появи респіраторних симптомів та не пов’язані з ними (що свідчить про те, що ураження мозку розвивається незалежно). Частота таких проявів після одужання від COVID-19 знаходиться в діапазоні від 20% до 70%, включно з молодими пацієнтами, а їх тривалість легко перевищує декілька місяців. У більш рідкісних випадках можливий розвиток таких серйозних ускладнень як гострий демієлінізуючий енцефаломієліт, менінгіт та інсульт.

Навіть при легкому неускладненому перебігу коронавірусної хвороби та одужанню, у багатьох пацієнтів відзначаються довготривалі порушення когнітивних функцій. Так, у дослідженні, опублікованому в листопаді 2020 року в журналі Brain Communications, дослідники повідомляють про те, що у пацієнтів, що одужали від COVID-19, було виявлено зниження короткотривалої пам’яті, уваги та концентрації. Ці та інші дані вказують на те, що різноматні когнітивні порушення є типовими наслідками коронавірусної хвороби незалежно від перебігу самого захворювання.

Як саме і чому це відбувається?

Потрапляючи на слизову оболонку носової порожнини, SARS-CoV-2 спричиняє втрату нюху та проникає через неї в організм. Саме таким чином вірус може легко потрапити далі і у нервову систему через близькість розташування слизової носа та численних нервових волокон, включно з чутливим закінченнями нюхового нерва. SARS-CoV-2 здатний проникати через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ, природній бар’єр в людському організмі, що відмежовує центральну нервову систему від шкідливих речовин у крові) завдяки дії медіаторів запалення, що викликають нестабільність ГЕБ. Після цього, проходячи через різноманітні нейроанатомічні структури, вірус досягає ділянок головного мозку, що відповідають за дихання, регулювання діяльності серцево-судинної системи, а також інших важливих зон центральної нервової системи.

У пацієнтів із важким перебігом COVID-19 зустрічається “цитокіновий шторм”- реакція, яка характеризується високим рівнем цитокінів (речовин, що стимулють запальні реакції): IL-1, IL-6, IL-10 та TNF-α, які легко проникають через ГЕБ. Цей стан, виражений запальний процес і, як наслідок, зниження рівня нейромедіаторів (речовин, що забезпечують передачу електричного імпульсу в нервових клітинах) призводять до розвитку широкого спектру різноманітних симптомів, що залежать від ділянки мозку, що була уражена, а також:

• порушення сну;
• зниження пам’яті;
• галюцинацій.

Іншими важливими проявами зниження рівня нейротрансмітерів є:

• ангедонія (нездатність отримувати задоволення від діяльностей, які є зазвичай приємними: фізичних вправ, спілкування, сексу);
• депресія;
• суїцидальна поведінка тощо.

Внаслідок проникнення вірусу також активуються нейтрофіли, макрофаги та вироблення тромбіну - наслідком чого є утворення мікротромбів. На розтині у мозку людини, померлої від COVID-19, часто знаходять ділянки ішемії та інфарктів - ймовірно, саме з цими патологічними процесами також пов’язаний розвиток неврологічних та психічних симптомів.

Розуміння цих механізмів є надзвичайно важливим для розробки терапії, що допомогла б зменшити ураження нервової системи та, відповідно, мінімізувати розвиток віддалених негативних наслідків.

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду “Відродження”.